Історія

Історія села Виноградове

Дуже багата й цікава історія села Виноградове (стара назва Чалбаси) Виноградове-перлина степового Таврійського краю.

Найкраще є на всій землі моє село-

перлина степового краю,

а найдорожче в ньому - люди,

котрі своїм трудом і любов’ю

виплекали розкішний край,

в якому жити і трудитись до снаги.

Село Виноградове знають на Херсонщині всі, та й у всій Україні ,бо найсолодші ка­вуни ростуть саме тут. В селі проживає близько 5 тис. жителів і з них молоді - близько двох тисяч, тому і загальноосвітня школа гостинно приймає близько шістсот дітей і дитячий садочок - 164 дітей . Для молоді, дітей та і дорослого населення створено умови для фізичного,культурного розвитку , відпочинку , адже розкішний сільський Будинок культури вмістив під свої дахом і спортивні площадки, тренажерний зал, дві бібліотеки, музичну школу, клуби за інтересами, гуртки художньої самодіяльності. Село бережно зберігає пам’ять про історію рідного краю, героїчні подвиги односельчан в роки Великої вітчизняної війни 1941-1945 років, трудові звитяги радянських часів, про що красномовно свідчать матеріали краєзнавчого сільського музею. В далекому 1794 році серед безводних степів розпочало свій відлік село, котре мало початкову назву « Чалбаси»- татарський аул, до котрого в царські часи переселили повстанців, покараних турбаївців, щоб вбити жагу до волі безводдям, сипучими пустельними пісками. Та, волелюбні,сильні духом турбаївці та їх нащадки обжили дикий степ і зробили його невпізнанним. За колгоспних часів, під палючим сонцем виноградівці насадили ліс, дерева для захисту полів, щоб зупинити піски та вітер, добули живильну воду , організувавши зрошення на землях та водогін в селі. І городництво,баштанництво, садівництво , тваринництво , бавовнярство прославилось на всю Україну. По заслузі оцінена праця трударів, про що свідчать чотири зірки Героїв Соціалістичної Праці, вручені Гавриш Є.С., Дудченко О.П., Грець К.Ф., Коваленку О.Ф., орденоносці Трудового Червоного Прапора:Рудь П.П., Теленик М.Ф.,Коваленко ( М’ята) З.П. За три десятиліття в селі виросли новобудови: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільський Будинок культури, дитячий садок « Барвінок», лікарська амбулаторія.

   За останні п’ять років в Будинку культури, дитячому садочку, лікарні та школі встановлено автономні газові котельні, що дає можливість взимку створити затишок і тепло. В селі створено сільське комунальне господарство, що забезпечує централізовану подачу води населенню.

Зберігаючи пам’ять про знаменитих людей села, подвиг односельців у роки війни та повоєнні роки, виноградівці були одностайними у прийнятті рішень про присвоєння школі звання імені нашого земляка, Героя Радянського Союзу О.М. Соценка, а сільському Будинку культури імені уславленого земляка, Є.С. Матвєєва, котрий черпав творчі задуми із років юності, проведених в нашому селі.

Окрема шана людині, котра створила краєзнавчий музей в нашому селі і вдячні односельці присвоїли йому її ім’я, ім’я скромної вчительки історії Поліни Василівни Кравченко. В сільському музеї - невичерпне джерело історії рідного краю створене для прийдешніх поколінь.

Останні 14 років сільську громаду очолює молодий, сповнений оптимізму і завзяття, толерантний та виважений сільський голова, Шматенко Сергій Вілійович. Він зумів згуртувати біля себе однодумців, котрі щиро дбають про село, його розвиток та перспективу.

Із розпаюванням земель змінилась структура господарювання у селі. Сильні одноосібники та нові сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства впевнено нарощують сільськогосподарське виробництво, не зважаючи на погодні умови, нестабільність економіки та кризові явища вперто ідуть вперед, а результат очевидний – село не старіє, все так красується між широких степів, рясно скраплених червоними маками пшеничних ланів, духмяного чебрецю і смугастих баштанів. Село багате на працьовитих людей, а рукам працьовитим вистачає роботи.

«Я оптиміст - каже сільський голова і докладу всіх зусиль щоб втілити Стратегію розвитку села Виноградове на 30 найближчих років: будівництво Алеї Слави, реконструкція Парку Слави, будівництво полігону твердих побутових відходів, сучасного басейну загального користування, розвиток зеленого туризму, забезпечення сучасного оснащення приміщень соціальної інфраструктури, реконструкція сільського водогону та очисних споруд, розвиток аграрного сектору економіки, залучення інвестицій у село, збільшення робочих місць, забезпечення умов роботи молодим спеціалістам у селі та багато інших добрих справ.

В історію сьогодення села вписана нова сторінка – відкриття обеліску безневинним жертвам репресій тоталітарного режиму 30 – х років ХХ сторіччя, померлим депортованим киргизам. Ця подія об’єднала село, район, область та діаспору киргизів в Україні. Надзвичайний повноважний посол Киргизької Республіки в Україні Улукбек Чіналієв 28 вересня 2013 року відкрив меморіал, створений спільними зусиллями як Посольством Киргизької Республіки в Україні, Херсонської обласної та Цюрупинської районної адміністрацій, Цюрупинської районної та Виноградівської сільської рад та за активної участі жителів села Виноградове.